У Полтаві провели забіг «Шаную воїнів, біжу за Героїв України» до Дня пам’яті захисників
Слідкуйте за «Новини Полтавщини» в Google
29 серпня у Полтаві до Дня пам’яті захисників і захисниць України відбувся всеукраїнський щорічний забіг «Шаную воїнів, біжу за Героїв України». До спортивної акції долучилися полтавці, щоб вшанувати пам’ять захисників і захисниць, які загинули, захищаючи Україну.
Забіг започаткували у 2018 році родини загиблих військовослужбовців, ветерани та волонтери. Відтоді він став всеукраїнською акцією: щороку до нього долучаються учасники з різних регіонів України та інших країн.
Серед учасників цьогорічного забігу — журналістка «Новин Полтавщини» Вікторія Вакула. Разом зі своїм хлопцем Омеляном вона долучається до спортивних ініціатив, поєднуючи власне захоплення бігом із можливістю вшанувати полеглих військових.
Не заради суперництва, а заради себе
Бігом Вікторія займається близько двох років — почала влітку 2024-го. Окрім бігу, вона п’ять років грає у великий теніс, а також займається кросфітом і важкою атлетикою. Каже, що для неї біг — це не стільки про азарт, скільки про внутрішню зібраність.
На масових стартах Вікторія також не зосереджується на суперництві з іншими учасниками. Для неї важливіше власний результат і можливість перевірити себе.
Цього літа Вікторія поставила перед собою мету — подолати 10 кілометрів. Забіг 29 серпня став для неї першою такою дистанцією.
«Ці 10 кілометрів були для мене першими. Можливо, колись хотілося б пробігти їх менше ніж за годину».
При цьому під час бігу вона не стежить за часом на годиннику. Каже, що більше орієнтується на власні відчуття.
Бігла за друга дитинства
Для Вікторії участь у забігах 29 серпня має особливе значення. Вона бігла за десантника Сергія Горожанкіна, який загинув 12 березня 2022 року біля села Топольське Ізюмського району на Харківщині.
«Це мій друг дитинства і похресник тата».
Свій перший забіг «Шаную воїнів, біжу за Героїв України!» Вікторія також присвятила Сергію. Тоді вона подолала два кілометри. Цього року — вже десять.
Для неї такі забіги — це можливість не лише займатися спортом, а й особисто віддати шану людям, яких вона знала або чиї історії не хоче забувати.
«Загалом я завжди хотіла займатися спортом професійно. Долучаючись до таких забігів, я підтримую своє здоров’я і водночас наближаюся до того, що просто хочу бути у спорті. Для мене це важливо».
“Біг любить терплячих людей”
Попри те, що біг уже став частиною її життя, Вікторія називає себе любителькою. Перед стартом хвилювання все ж виникає, хоча воно радше приємне — адже самі забіги для неї є позитивною подією.
Тренується вона переважно для себе, найчастіше — вранці. Зазвичай це дистанції близько п’яти кілометрів, але поступово вони стають довшими.
Вікторія переконана: у бігу не варто вимагати від себе максимального результату одразу. Важливіші поступовість і терпіння.
«Колись я почула, що біг любить терплячих людей — тих, хто не женеться за результатом одразу. Я десь за цим принципом завжди й бігаю: треба все потроху».
Саме цей принцип, схоже, пояснює і її шлях від перших двох кілометрів до десяти. Кожна наступна дистанція стає не стільки боротьбою з іншими, скільки випробуванням власних можливостей.
«Полтава дуже бігова»
Вікторія вважає, що подібні спортивні ініціативи важливі для Полтави. На її думку, у місті вже сформувалася велика спільнота людей, які люблять біг.
«Для мене Полтава дуже бігова. Полтавці це точно знають. У нас велика бігова спільнота».
Вона також радить хоча б раз спробувати масовий старт тим, хто ніколи раніше не бігав. Адже перша дистанція може стати початком нового захоплення.
Для Вікторії ж біг уже став не просто спортом. Це спосіб рухатися вперед, ставити собі нові цілі й водночас зберігати пам’ять про тих, заради кого сьогодні можна просто вийти на старт і пробігти свою дистанцію.
матеріал підготував/ла: Олександра Клиша
